дотепність
ДОТЕПНІСТЬ, ності, ж. 1. Витонченість думки і здібність оформляти її у вигляді влучних, гострих або смішних висловів. Своїм оптимізмом, дотепністю, живим темпераментом він завойовує симпатії глядачів (Мист., 1, 1959, 20).
2. Виразність і точність у передаванні суті чого-небудь. Це була думка, геніальна своєю простотою й дотепністю (Вл., Аргон. Всесв., 1947, 82).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дотепність | дотепності |
Родовий | дотепності, дотепности | дотепностей |
Давальний | дотепності | дотепностям |
Знахідний | дотепність | дотепності |
Орудний | дотепністю | дотепностями |
Місцевий | на/у дотепності | на/у дотепностях |
Кличний | дотепносте | дотепності |