дружний
ДРУЖНИЙ, а, е. 1. Зв'язаний дружбою, взаємною прихильністю, довір'ям, відданістю, згодою. Гідно, з щирою любов'ю дружна сім'я народів СРСР вшановує пам'ять свого великого Кобзаря (Гавр., Вибр., 1949, 209); Володимир Ілліч був дуже дружний з своїм старшим братом Олександром (Біогр. Леніна, 1955, 6); Народ у колгоспі був дружний, роботящий, прекрасно міг сполучати державні інтереси з особистими (Вишня, І, 1956, 423).
2. Який проходить одночасно, спільно, погоджено, злагоджено. Колектив у гурті та в дружній роботі (Укр.. присл.., 1955, 352); Одного морозного ранку околиці Гродно стряслись од дружної стрілянини (Досв., Вибр., 1959, 169); Чуйне вухо однаково могло розібрати навіть крізь подвійні рами та товсті мури - негучний, але дружний спів (Смолич, Мир.., 1958, 72); // Який виникає, з'являється, здійснюється і т. ін. бурхливо, швидко. Весна прийшла у Донбас рання, буйна, дружна (Собко, Звич. життя, 1957, 72); Щоб одержати дружні сходи озимої вики, її сіють у вологий шар грунту (Колг. Укр., 8, 1959, 29).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | дружний | дружна | дружне | дружні |
Родовий | дружного | дружної | дружного | дружних |
Давальний | дружному | дружній | дружному | дружним |
Знахідний | дружний, дружного | дружну | дружне | дружні, дружних |
Орудний | дружним | дружною | дружним | дружними |
Місцевий | на/у дружному, дружнім | на/у дружній | на/у дружному, дружнім | на/у дружних |
дружній
ДРУЖНІЙ, я, є. Прикм. до друг 1. Святую біблію читав Святий чернець і научає, Що цар якийсь-то свині пас Та дружню жінку взяв до себе, А друга вбив. Тепер на небі (Шевч., І, 1951, 327); Незабаром Макитра куйовдив чуб на дружній голові (Вас., II, 1959, 51); Ми у тісному, дружнім крузі Згадали молодість свою (Нагн., Вибр., 1950, 61); // Заснований на дружбі, взаємній прихильності, довір'ї, доброзичливості. Всюди ради та намови його змагали до одного: до скріплення дружніх, товариських і братерських зв'язків між людьми (Фр., VI, 1951, 37); Дружні взаємини єднали співця Білорусії [Я. Купалу] з литовським поетом Людасом Гіра, з найбільшим поетом Латвії Янісом Райнісом, з нашим Павлом Тичиною (Рильський, III, 1955, 408); //Який виражає прихильність, довір'я, дружелюбність. [Орест:] Сьогодні оце ввечері, здавалося мені, ви повернулись до давнього дружнього тону, а тепер знов... (Л. Укр., II, 1951, 43); Певним напруженням волі повернула [Галина Горленко] голову трохи набік і зустріла погляд - такий теплий і дружній погляд (Крот., Сини.., 1948, 5); Юра.. несе перед собою правицю, простягнуту для дружнього потиску (Смолич, II. 1958, 54).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | дружній | дружня | дружнє | дружні |
Родовий | дружнього | дружньої | дружнього | дружніх |
Давальний | дружньому | дружній | дружньому | дружнім |
Знахідний | дружній, дружнього | дружню | дружнє | дружні, дружніх |
Орудний | дружнім | дружньою | дружнім | дружніми |
Місцевий | на/у дружньому, дружнім | на/у дружній | на/у дружньому, дружнім | на/у дружніх |