жаден
ЖАДЕН див. жоден.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | жаден | жадна | жадне | жадні |
Родовий | жадного | жадної | жадного | жадних |
Давальний | жадному | жадній | жадному | жадним |
Знахідний | жаден, жадного | жадну | жадне | жадні, жадних |
Орудний | жадним | жадною | жадним | жадними |
Місцевий | на/у жадному, жаднім | на/у жадній | на/у жадному, жаднім | на/у жадних |
жадний
ЖАДНИЙ1, а, е, рідко. Те саме, що жадібний. Те, що лишилося ще в мені, жадне лише спокою, гармонії і поезії (Коб., III, 1956, 9); - Жадний до книжок чоловік, - вирішив Сахно, ще не знаючи, як поставитися до цього (Собко, Біле полум'я, 1952, 179); Ні, не плаче [Ярема]: змія люта, Жадна випиває Його сльози, давить душу, Серце роздирає (Шевч., І, 1951, 117); * Образно. Виприсне вигук: «Гей, сірі!» Та жадні простори зразу ж і ковтали його (Головко, І, 1957, 58).
ЖАДНИЙ2 див. жодний.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | жадний | жадна | жадне | жадні |
Родовий | жадного | жадної | жадного | жадних |
Давальний | жадному | жадній | жадному | жадним |
Знахідний | жадний, жадного | жадну | жадне | жадні, жадних |
Орудний | жадним | жадною | жадним | жадними |
Місцевий | на/у жадному, жаднім | на/у жадній | на/у жадному, жаднім | на/у жадних |