жайворонок
ЖАЙВОРОНОК, нка, ч. 1. Польова чи степова співуча пташка ряду горобцеподібних. Защебетав жайворонок, Угору летючи (Шевч., І, 1951, 6); Вийся, жайворонку, вийся Над полями (Рильський, І, 1956, 17); - У порівн. Сапає [жінка], нахиляється до кожного листочка, співає тоненько, як жайворонок (Ю. Янов., І, 1958, 322).
2. Виріб з тіста, що формою нагадує жайворонка. По хатах печуть пшеничні жайворонки із дзьобиком і крильцями (Ю. Янов., II, 1958, 182).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | жайворонок | жайворонки |
Родовий | жайворонка | жайворонків |
Давальний | жайворонкові, жайворонку | жайворонкам |
Знахідний | жайворонка | жайворонків |
Орудний | жайворонком | жайворонками |
Місцевий | на/у жайворонку, жайворонкові | на/у жайворонках |
Кличний | жайворонку | жайворонки |