жилий
ЖИЛИЙ, а, е, рідко. Пристосований, признач. для життя людей. Вони бігали, наклеювали скрізь великі і маленькі папірці: і на жилих будинках, і на воротях заводів і фабрик (Ів., Вел. очі, 1956, 20); Кожного року вводиться в експлуатацію багато десятків тисяч нових упорядкованих жилих будинків (Нар. тв. та етн.. 3, 1957, 112); // В якому живуть люди. Фельдфебель повертається до жилого кутка теплушки: - Налий випити, Рудольф... (Ю. Янов., І, 1954, 187); На жилій палубі і в кубриках, де розмістилася команда есмінця «Стремительный», гостро пахло ліками (Кучер, Чорноморці, 1956, 66).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | жилий | жила | жиле | жилі |
Родовий | жилого | жилої | жилого | жилих |
Давальний | жилому | жилій | жилому | жилим |
Знахідний | жилий, жилого | жилу | жиле | жилі, жилих |
Орудний | жилим | жилою | жилим | жилими |
Місцевий | на/у жилому, жилім | на/у жилій | на/у жилому, жилім | на/у жилих |