жилочка
ЖИЛОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до жилка 1-5. Одні очі горіли болізним світом; білки їх були мутні, жовті, перевиті, мов павутиною, кривавими жилочками (Мирний, І, 1954, 338); Їй на виску, як налита, сіпалась синява жилочка (Тич., І, 1957, 258).
@ Кожна жилочка забриніла (затремтіла) у кого - кого-небудь повністю охопили певні почуття, переживання і т. ін. У Галі кожна жилочка забриніла від тії [тієї] похвали (Мирний, IV, 1955, 139); Перебирати (перебрати) усі жилочки - злословити про кого-небудь, аналізуючи і засуджуючи всі його дії, вчинки. Вона перетирала усі кісточки, перебирала усі жилочки його, - так не ворогують чужі, так не гризуться запеклі вороги між собою! (Мирний, IV, 1955, 55).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | жилочка | жилочки |
Родовий | жилочки | жилочок |
Давальний | жилочці | жилочкам |
Знахідний | жилочку | жилочки |
Орудний | жилочкою | жилочками |
Місцевий | на/у жилочці | на/у жилочках |
Кличний | жилочко | жилочки |