жниво
ЖНИВО, а, с. 1. Стиглі хлібні рослини. Дай.. швидше наклепані коси, Жниво покірне клади у покоси (Щог., Поезії, 1958, 220); Наступили дні щасливі - У полях збирають жниво (Стельмах, Колосок.., 1959, 20); // Зібраний урожай. Усе моє жниво Вже пішло на пиво (Перв., З глибини, 1956, 195); * Образно. Земле моя, о земле, ти чуєш партії голос? О ні - то не просто слово - то гнеться додолу колос, А в колосі тому зерно, якого земля не знала: Партія землю засіяла - партія жниво зібрала! (Забашта, Вибр., 1958, 57).
2. рідко. Пора збирання хлібних рослин. Наступило і жниво: Ось зажовтіла за нивою нива, Ось поспіває і сиплеться колос... (Щог., Поезії, 1958, 85); // Збирання хлібних рослин серпами, косами, машинами. Ще люди й не збиралися на жниво, а старий Онопрій одного дня взяв серп та й пішов на свій загін (Фр., III, 1950, 206).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | жниво | жнива |
Родовий | жнива | жнив |
Давальний | жниву | жнивам |
Знахідний | жниво | жнива |
Орудний | жнивом | жнивами |
Місцевий | на/у жниві | на/у жнивах |
Кличний | жниво | жнива |