заборгувати
ЗАБОРГУВАТИ, ую, уєш, док. і. перех. Узяти в борг у кого-небудь. - Насіння на посів хочу заборгувати у вас, пане Гавриле (Цюпа, Назустріч.., 1958, 19).
2. перех. і без додатка. Опинитися в боргу перед кимось, стати зобов'язаним кому-небудь у чомусь. - Спасибі, Платоне Павловичу, велике спасибі за допомогу. Тепер я перед вами двічі заборгував (Ткач, Моряки, 1948, 45); Марко Артьомов сів писати листа дружині Уляні, бо вже багато заборгував їй листів (Чорн., Визвол. земля, 1950, 213).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заборгую | заборгуємо |
2 особа | заборгуєш | заборгуєте |
3 особа | заборгує | заборгують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | заборгував | заборгували |
Жіночий рід | заборгувала | |
Середній рід | заборгувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заборгуймо | |
2 особа | заборгуй | заборгуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | заборгувавши |