задвигтіти
ЗАДВИГТІТИ, тить, док. Почати двигтіти; захитатися, затрястися. Гупнуло так, що задвигтіла халупа (Вас., Незібр. тв., 1941, 214); Від другого снаряда в бліндажі задвигтіла стеля і розчинилися двері (Кучер, Чорноморці, 1956, 126); І враз земля задвигтіла, захиталася (Кочура, Зол. грамота, 1960, 10); В глибокій, прозорій тиші вечора, здавалось, дужче задвигтіла турбіна, дзвінкішим видався клекіт води в потоках (Коз., Вісімсот.., 1953, 58).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | задвигчу | задвигтимо |
2 особа | задвигтиш | задвигтите |
3 особа | задвигтить | задвигтять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | задвигтів | задвигтіли |
Жіночий рід | задвигтіла | |
Середній рід | задвигтіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | задвигтімо | |
2 особа | задвигти | задвигтіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | задвигтівши |