задерикуватість
ЗАДЕРИКУВАТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. задерикуватий. Все хоче [Максим] показати свій характер. А може, самому соромно згадати про свою задерикуватість... (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 159); Катерина без зайвої задерикуватості, але й без зайвого смиренства, викладала крамареві справу по-купецькому, логічно (Вільде, Сестри.., 1958, 290).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | задерикуватість | задерикуватості |
Родовий | задерикуватості, задерикуватости | задерикуватостей |
Давальний | задерикуватості | задерикуватостям |
Знахідний | задерикуватість | задерикуватості |
Орудний | задерикуватістю | задерикуватостями |
Місцевий | на/у задерикуватості | на/у задерикуватостях |
Кличний | задерикуватосте | задерикуватості |