заквітчувати
ЗАКВІТЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАКВІТЧАТИ, аю, аєш, док., перех., чим, у що. Прикрашати квітами, зіллям. Нимидора заквітчувала її [дочку], милувала, як рожу в садочку (Н.-Лев., II, 1956, 244); На площі Мар'яцькій група юнаків обскубує пеларгонії на газоні.. і заквітчує собі червоними квітами карабіни (Вільде, Ті з Ковальської, 1947, 82); Я заквітчаю кімнату в розмай, у любисток і м'яту, пахощі зілля хай ллються як хвилі в потоці (Криж., Гори.., 1946, 82); // Взагалі оздоблювати чим-небудь, надавати привабливого вигляду чомусь. * Образно. - Чи хочеш ти мені, старому, дружиною бути, старий вік мій заквітчати? (Барв., Опов.., 1902, 15).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заквітчую | заквітчуємо |
2 особа | заквітчуєш | заквітчуєте |
3 особа | заквітчує | заквітчують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заквітчуватиму | заквітчуватимемо |
2 особа | заквітчуватимеш | заквітчуватимете |
3 особа | заквітчуватиме | заквітчуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | заквітчував | заквітчували |
Жіночий рід | заквітчувала | |
Середній рід | заквітчувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заквітчуймо | |
2 особа | заквітчуй | заквітчуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | заквітчуючи | |
Минулий час | заквітчувавши |