закидати
ЗАКИДАТИ див. закидати1.
ЗАКИДАТИ1, аю, аєш, недок., ЗАКИДАТИ, аю, аєш, док., пврех. 1. Кидаючи, засипати, покривати, заповнювати, завалювати і т. ін. чим-небудь. У ті просвіти носили [баби] сніг, закидали їх (Мирний, III, 1954, 10); Червонофлотці.. витяглися проти цистерн у два ряди, закидають їх піском, намагаються збити полум'я (Ткач, Крута хвиля, 1956, 65); Старі панни закидали небожів кабінет валізами та скриньками (Н.-Лев., II, 1956, 72); - Ой, не кричи, чуєш, бо нас тут гурт бабів, а ти один.. - вмить закидаємо тебе бурячинням (Коцюб., І, 1955, 59); // безос. Зимою були великі сніги, так деінде закидало, що аршинів у три було (Кв.-Осн., II, 1956, 144).
2. перен. Давати багато запитань. Бабуня, занепокоєна, закидала її питаннями, на котрі внучка лише щораз густішими сльозами заливалася (Кобр., Вибр., 1954, 15); // Навантажувати роботою, безліччю справ і т. ін. - Чом ви сюди не приходите гуляти? - Бо не маю часу. Тепер нас закидали роботою (Н.-Лев., І, 1956, 198).
ЗАКИДАТИ2, аю, аєш, недок., ЗАКИНУТИ, ну, неш, док., перех. і без додатка. 1. Кидати що-небудь кудись, у певне місце (звичайно з розмахом і силою). Я над берегом і сміло Сак мій, зігнутий в дугу, Закидаю з човна в воду (Щог., Поезії, 1958, 143); - Це, мабуть, ..Параска закинула моє відро в кропиву (Н.-Лев., II, 1956, 13); У старої тітки Оксани украв чобіт та закинув у ставок - нехай стара сидить у неділю дома та не шкандибає дозирать, де я Мотрю перестріну... (Вовчок, VI, 1956, 276); // Викидати як непотрібне. Коли смеркло, вона [покоївка] разом з Лукією непомітно винесла останки блакитної чаші в сад і там закинула їх у зарослий колючим терном рів (Донч., III, 1956, 62); // Підкидаючи, підхоплюючи різким рухом, поміщати на щось. - Ходімо, ходімо, - охоче обізвався славнозвісний кошовий, закидаючи на вухо крутого вуса (Вишня, І, 1956, 328); Книшенків Іван чобота в грязюці загубив, а ми знайшли та на млин закинули (Головко, II, 1957, 87); Чоловік випростався, закинув на плечі мішок (Мушк., Серце.., 1962, 5); // перен. Силоміць поміщати куди-небудь (у в'язницю і т. ін.). - Ви скажіть сьому зухвальцю, ..Коли він складання віршів Бунтівничих не покине, То в тюрму його закину (Л. Укр., І, 1951, 384); Чоловік помовчав. Далі відповів: - Утекли вночі. Учора нас половили та й привели в оцю слободу, у панську конюшню закинули (Головко, І, 1957, 113); // перен. Засилати, завозити у певне місце. - Є такі дані, що диверсантів нам закидають (Гончар, Людина.., 1960, 17); // перен. Примушувати опинятися у непередбаченому місці. Як бачите, доля закинула мене аж у Крим (Коцюб., III, 1956, 126). Потім, після смерті батька, життя закрутило його, закинуло аж у столицю (Чаб., Балкан. весна, 1960, 251); // безос. Старший міліціонер Грушка, бойовий хлопець, якого закинуло сюди з Уманщини, чекав Джаліла Урунова (Перв., Невигадане життя, 1958, 63).
@ Закидати (закинути) вудку (вудочку) див. вудка;
Закидати гадючку див. гадючка; Закинути гачок див. гачок; Закидати (закинути) оком див. око.
2. Піднімати різким рухом (звичайно про частини тіла). Вовтузиться [дитина], розкривається, тоненкі рученята за голову закидає (Вас., І, 1959, 197); Малі Андрійко біг останнім, якось боком закидаючи ноги, (Собко, Звич. життя, 1957, 18); Черняк розкрив руки і закинув голову вгору, немов побачивши у височині ж равлиний ключ (Довж., І, 1958, 187).
3. Припиняти займатися чим-небудь, робити щось -Віднині закидаю увесь свій промисл [виготовлення ложок] (Фр., II, 1950, 135); Гірко мені стало. Думав у закинути і поля не сіяти, дак малії діти... (Барв. Опов.., 1902, 337); // Припиняти користуватися чим- небудь. Якось йому крамарі.. кажуть: - Брати Данило! всім би ти чоловік, та коли б ти оту свитину закинув та ходив по-нашому - у каптані (Вовчок, 1955, 96).
4. Натякати на щось, говорити про кого-, що-небудь непрямо. [Троян:] Та на острови [Курильські] треба посилати не чорт зна кого. Не пусту породу, не шлак, а людей.. [Костя Квач:] Ви це куди закидаєте товаришу Троян? (Мокр., П'єси, 1959, 209); Нишком та скоком-боком таки доступилися дехто з людців та закинули панії про всякі економічні справи (Дн. Чайка, Тв., 1960, 66).
@ Закидати на догад (наздогад) буряків - натякати на щось. - Стій, я його зачеплю розмовою. А ти піддержуй. Може, що випитаємо. Я буду закидати на догад буряків, а ти помічай... (Мирний, V, 1955, 102).
5. Уживати часом дивні чи незвичні для інших слова або словосполучення. Не раз уже в розмовах з нею він закидав такі слова, що вона не то дивувалася, не то жахалася його (Фр., IV, 1950, 343); [Пріся:] Тепер і я у їх найкраща дочка. [Кость:] З якого часу? [Пріся:] Саме з того часу, як почала зароблять гроші та їм посилать. Інколи батько закидає на «ви» (Вас., ІII, 1960, 161).
6. Вказувати на недоліки, висловлювати зауваження з приводу чого-небудь, звинувачувати, докоряти. Голова вперто своє веде: - Мені тут закидали, мо я розігнав кадри! (Горд., І, 1959, 593); В передвоєний рік дехто з товаришів по інституту закидав йому надмірну мрійність (Рибак, Час.., 1960, 13).
@ Закидати (закинути) брехню кому - те са що Завдавати (завдати) брехню (див. брехня). - Як то вам, молодим людям, легко закидати старому брехню (Фр., VI, 1951, 256).
7. розм. Поміщати у певне приміщення для відгодовування (свійських птахів, тварин). Витягли [наймички] з сажка гусаків з пару, що Ївга було закинула; прийшло і їм лихо! (Кв.-Осн., II, 1956, 264); Н е встигли ви того підсвинка в саж закинути, ..а ваш уже «підсвинок» у сажі не вміщається (Вишня, І, 1956, 73).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | закидаю | закидаємо |
2 особа | закидаєш | закидаєте |
3 особа | закидає | закидають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | закидав | закидали |
Жіночий рід | закидала | |
Середній рід | закидало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | закидаймо | |
2 особа | закидай | закидайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | закидавши |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | закидаю | закидаємо |
2 особа | закидаєш | закидаєте |
3 особа | закидає | закидають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | закидатиму | закидатимемо |
2 особа | закидатимеш | закидатимете |
3 особа | закидатиме | закидатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | закидав | закидали |
Жіночий рід | закидала | |
Середній рід | закидало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | закидаймо | |
2 особа | закидай | закидайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | закидаючи | |
Минулий час | закидавши |