залитий
ЗАЛИТИЙ, рідше ЗАЛЛЯТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до залити і залляти 1-5. Боліло хліборобське серце, дивлячись на свої залиті водою токи (Мирний, III, 1954, 7); Він, залитий потом, ледве переводячи дух, метався грунем в нестямі, боячись втратить останні сили (Коцюб., II, 1955, 341); Люди розходились по хатах, де залиті слізьми вдови світили вже свічки у головах небіжчиків (Мик., II, 1957, 312); Устина поставила на призьбі миску з варениками, залитими сметаною (Чорн., Визвол. земля, 1959, 169); Урочисті збори. Зала заллята світлом. Гримить оркестр (Вишня, І, 1956, 317).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | залитий | залита | залите | залиті |
Родовий | залитого | залитої | залитого | залитих |
Давальний | залитому | залитій | залитому | залитим |
Знахідний | залитий, залитого | залиту | залите | залиті, залитих |
Орудний | залитим | залитою | залитим | залитими |
Місцевий | на/у залитому, залитім | на/у залитій | на/у залитому, залитім | на/у залитих |