запроданець
ЗАПРОДАНЕЦЬ, нця, ч. Продажна людина, той, хто зраджує кого-, що-небудь з корисливою метою. [Антей:] Ти? Ти вступиш у хор панегіристів? В тую зграю запроданців, злочинців проти хисту? (Л. Укр., III, 1952, 419); Скарали їх за зраду загальнолюдській справі визволення, як запроданців панських (Ле, Наливайко, 1957, 325); Не думав запроданець і диверсант Макуха, що доля так посміхнеться йому. Вже більше року услуговував він ворогові, чинячи диверсії в партизанському загоні (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 85).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | запроданець | запроданці |
Родовий | запроданця | запроданців |
Давальний | запроданцеві, запроданцю | запроданцям |
Знахідний | запроданця | запроданців |
Орудний | запроданцем | запроданцями |
Місцевий | на/у запроданці, запроданцеві | на/у запроданцях |
Кличний | запроданцю | запроданці |