зарослий
ЗАРОСЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до зарости 1, 2. Глянеш вгору, бачиш між гілляками круті скелі, зарослі зеленим мохом (Н.-Лев., II, 1956, 414); Пас я біля Прип'яті. Як рідна мати, була вона для мене - широка, заросла з берегів очеретом, білими й жовтими лілеями (М. Ол., Чуєш.., 1959, 85); Носив [Степан] великі, опущені вниз вуса, щоки були густо зарослі (Гжицький, Опришки, 1962, 199).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зарослий | заросла | заросле | зарослі |
Родовий | зарослого | зарослої | зарослого | зарослих |
Давальний | зарослому | зарослій | зарослому | зарослим |
Знахідний | зарослий, зарослого | зарослу | заросле | зарослі, зарослих |
Орудний | зарослим | зарослою | зарослим | зарослими |
Місцевий | на/у зарослому, зарослім | на/у зарослій | на/у зарослому, зарослім | на/у зарослих |