засівати
ЗАСІВАТИ, аю, аєш і ЗАСІЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАСІЯТИ, ію, ієш, док. 1. перех., що. Кидати зерно, насіння звичайно в оброблену землю, певним способом розтрушуючи, розсипаючи. Швидко час настане ярину засівати (Мирний, IV, 1955, 211); Він на другу весну, плуг і рала забравши І між пшеницею і житом пооравши, Всередині горох увесь засіяв свій (Г.-Арт., Байки.., 1958, 62); -Наша мама і великодня так не чекала, як землі. Вже наперед прикидає, де і що засіє (Стельмах, II, 1962, 40); * Образно. Він оце вже два роки об'їздив увесь округ, село від села, двір за двором, і скрізь засівав зерно взаємного недовір'я (Фр-, VIII, 1952, 82).
2. перех., що, чим. Сіючи зерно, насіння, займати ним яку-небудь ділянку землі. Хто мав який-небудь шматочок свого поля, сяк-так його шкрябав, засівав (Мирний, IV, 1955, 240); Засівав [Веремія] раніше свої поля не стільки хлібом, скільки пахучою коноплею на продаж (Стельмах, II, 1962, 59); Наш колгосп засіяв кожен шматочок землі (Коп., Подарунок, 1956, 83); // Покривати собою що-небудь (про рослини). Насінні квіти засіяли взгір'я, і луг, і могилу... (У. Кравч., Вибр., 1958, 104).
3. перех., перен. З'являючись, виростаючи на шкірі, покривати її (про вуса, бороду, веснянки). Він змужнів, чорні вуса густо засіяли верхню губу (Сенч., Опов., 1959, 40).
4. перех., перен. Покривати що-небудь, якусь поверхню чим-небудь розрізненим. Гартовані списи на скіпки трощила-ламала [січа], Копитами землю орала Та кістками засівала (Мирний, V, 1955, 267); Липа засівала узгір'я янтарним листом, кущі ліщини палали полум'ям (Чорн., Визвол. земля, 1959, 130); А ніч тільки небо засіє зірками, В гаю солов'ї заспівають (Дн. Чайка, Тв., 1960, 236).
@ Засівати землю слізьми - переживати горе, бути нещасним. Терпелива душа старої, пориваючись до бога, не просила чуда, ..а тілько ревно благала, щоб її діти не засівали землю слізьми (Стельмах, Хліб.., 1959, 37).
5. тільки док., неперех. Почати сіяти (про дощ і т. ін.). Пішов дощ, дрібний та тихий, мов крізь сито засіяв (Мирний, І, 1954, 355).
6. тільки недок., перех. засівати, етн., заст. Посипати в хаті, кімнаті зерном, вітаючи з Новим роком. Хоч друзів зерном засівать Було недавно ділом звичним, Повинен просто я сказать, Що став цей звичай архаїчним (Рильський, І, 1956, 450).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | засіваю | засіваємо |
2 особа | засіваєш | засіваєте |
3 особа | засіває | засівають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | засіватиму | засіватимемо |
2 особа | засіватимеш | засіватимете |
3 особа | засіватиме | засіватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | засівав | засівали |
Жіночий рід | засівала | |
Середній рід | засівало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | засіваймо | |
2 особа | засівай | засівайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | засіваючи | |
Минулий час | засівавши |