затьмарення
ЗАТЬМАРЕННЯ, я, с. 1. Астрономічне явище, при якому одне небесне тіло закривається іншим або потрапляє в його тінь; затемнення. Говорили тоді - як поети, Як пророки - беззубі діди: Що затьмарення сонця, комета - Знак небесний земної біди (Мас., Степ, 1938, 37).
2. перен. Тимчасова втрата здатності ясно мислити. Як найшло на нього таке затьмарення? (Шовк., Інженери, 1956, 397).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | затьмарення | затьмарення |
Родовий | затьмарення | затьмарень |
Давальний | затьмаренню | затьмаренням |
Знахідний | затьмарення | затьмарення |
Орудний | затьмаренням | затьмареннями |
Місцевий | на/у затьмаренні | на/у затьмареннях |
Кличний | затьмарення | затьмарення |