збавлятися
ЗБАВЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., збавитися влюся, вишся; мн. збавляться; док. 1. Зменшуватися в кількості, знижуватися. Цивілізація йде велетенською ходою вперед і далеко позаду лишає родильні здібності бабусі землі. Надра землі виснажуються й збавляються (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 98); // безос. Нещасливість світа - збавилося літа; прийшла зима, то й хліба нема (Номис, 1864, № 10179).
2. розм. Псуватися, ставати гіршим. Морально він не збавився, хоч і як він себе змарнував (Коб., II, 1956, 287).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | збавляюся | збавляємося |
2 особа | збавляєшся | збавляєтеся |
3 особа | збавляється | збавляються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | збавлятимуся | збавлятимемося |
2 особа | збавлятимешся | збавлятиметеся |
3 особа | збавлятиметься | збавлятимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | збавлявся | збавлялися |
Жіночий рід | збавлялася | |
Середній рід | збавлялося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | збавляймося | |
2 особа | збавляйся | збавляйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | збавляючись | |
Минулий час | збавлявшись |