звернений
ЗВЕРНЕНИЙ, ЗВЕРНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до звернути. Кам'яні хрести біліли над шляхом і написані вугіллям дороговкази на них всі були звернені на захід (Гончар, III, 1959, 13); Тільки тепер Рубін зрозумів слова начальника цеху, звернені до Каленика Романовича: «Це ж котрий у вас, сьомий, восьмий?» (Сенч., Опов., 1959, 38); Прислухається Тамара.. Певно, гукає [Сашко] її. Та ясно ж, що до неї звернута його посмішка (Хижняк, Тамара, 1959, 179); Біля нього [знамена] гордо стояв радянський воїн. Тисячі очей були звернені на нього (Цюпа, Назустріч.., 1958, 129); Ясні зорі розвеселили її очі, звернуті на прехороше лице молодого (Н.-Лев., І, 1956, 145).
ЗВЕРНЕНИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до звертіти. Бриль, як вареник, зверчений.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | звернений | звернена | звернене | звернені |
Родовий | зверненого | зверненої | зверненого | звернених |
Давальний | зверненому | зверненій | зверненому | зверненим |
Знахідний | звернений, зверненого | звернену | звернене | звернені, звернених |
Орудний | зверненим | зверненою | зверненим | зверненими |
Місцевий | на/у зверненому, зверненім | на/у зверненій | на/у зверненому, зверненім | на/у звернених |