злочинство
ЗЛОЧИНСТВО, а, с. Злочинний вчинок; злочин. Розказується все поряду, як Романа Сиваша піймано на підпалі, як сам він признався в злочинстві та ще й у тому, що крав коні (Гр., II, 1963, 307); - От кляті дороги! Щоб ото містка не полагодити?! - Злочинство просто! (Вишня, І, 1956, 384); Але сьогодні спати не можна. Це буде просто злочинство (Донч., І, 1956, 50).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | злочинство | злочинства |
Родовий | злочинства | злочинств |
Давальний | злочинству | злочинствам |
Знахідний | злочинство | злочинства |
Орудний | злочинством | злочинствами |
Місцевий | на/у злочинстві | на/у злочинствах |
Кличний | злочинство | злочинства |