злісно
ЗЛІСНО. Присл. до злісний1. Марта одхитнулась од нього і тупнула злісно ногою (Коцюб., II, 1955, 304); - А тобі яке діло? - злісно звернулась до неї сестра (Вас., І, 1959, 199); Крики не вщухали - гукало кілька голосів люто і злісно (Смолич, І, 1958, 53); Федот злісно глянув на Юлю і відвернувся (Тют., Вир, 1964, 226); Злісно порушувати дисципліну.