зношувати
ЗНОШУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗНОСИТИ, зношу, зносиш, док., перех. 1. Довго носячи, робити старим або непридатним для користування (одяг, взуття і т. ін.). Як опікунка забрала вона також усю спадщину Калиновичів, зносила сукні їх матері (Фр., VI, 1951, 167); - Принесеш цяцьку,- він рухнув вказівним пальцем, ніби натискав на курок,- а я тобі чоботи, за десять років не зносиш (Стельмах, II, 1962, 156).
2. перен. Виснажувати, витрачати (перев. фізичну силу). А малась воля, малась сила, Та силу позички зносили (Шевч., II, 1963, 66); // Втрачати свіжість, яскравість (обличчя, кольору шкіри і т. ін.). Зносить Гафійка красу і літа по наймах, зчорніє, зів'яне на чужій праці, як її мати (Коцюб., II, 1955, 42).
@ Не зносити голови кому - поплатитися життям, загинути або жорстоко постраждати. - Підв'яжи язика, жінко, бо не зносити тобі голови,- кинув Панас, підводячись з лави (Тулуб, Людолови, І, 1957, 417).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зношую | зношуємо |
2 особа | зношуєш | зношуєте |
3 особа | зношує | зношують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зношуватиму | зношуватимемо |
2 особа | зношуватимеш | зношуватимете |
3 особа | зношуватиме | зношуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зношував | зношували |
Жіночий рід | зношувала | |
Середній рід | зношувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зношуймо | |
2 особа | зношуй | зношуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | зношуючи | |
Минулий час | зношувавши |