золити
ЗОЛИТИ, золю, золиш, недок., перех. 1. Парити білизну, заливши її спеціально для цього приготовленим розчином золи (у 2 знач.). [Риндичка:] В понеділок ваша сусіда, ..Гапка підщипана, та золила сорочки у жлукті (Кроп., І, 1958, 502); За зиму прання поназбиралося чимало, і Орися з матір'ю золили його в жлукті цілий ранок (Тют., Вир, 1960, 126).
2. перен., розм. Пробирати, лаяти кого-небудь; докоряти комусь. - Куди ж се вона? - Піде другу невістку золити. Мене оце точила, а то ще по другу пішла (Мирний, III, 1954, 73).
@ Золити голову кому - те саме, що Голову гризти (див. голова). Безумовно, важко підліткові було справлятись з роботою і на полі і вдома. Та вже й тим незрівнянно стало краще, що не допікав ніхто зверху, не золив голови (Крот., Сини.., 1948, 33).
3. спец. Обробляти шкіру спеціальним розчином для видалення шерсті.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | золю | золимо |
2 особа | золиш | золите |
3 особа | золить | золять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | золитиму | золитимемо |
2 особа | золитимеш | золитимете |
3 особа | золитиме | золитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | золив | золили |
Жіночий рід | золила | |
Середній рід | золило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | золімо | |
2 особа | золи | золіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | золячи | |
Минулий час | золивши |