зоровий
ЗОРОВИЙ, а, е. 1. Стос. до зору (у 1 знач.). Зоровий апарат у новонароджених дітей ще не цілком готовий до нормальної діяльності (Шк. гігієна, 1954, 61); Зараз медики та інженери працюють над протезуванням зорових нервів (Наука.., 6, 1962, 36); В образотворчому мистецтві адекватність образу мусить бути стверджена саме через зорове сприйняття (Мист., З, 1965, 25).
2. спец. Признач. для розглядання кого-, чого-небудь, спостереження за кимось, чимось. Мов скам'яніли пригнуті насторожені бійці, не одриваючи очей від зорової щілини (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 648); Макуха насторожився, весь зібрався, сповнений уваги, припав до переднього зорового скла (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 118); Мусадзе глянув через зоровий отвір у піч (Собко, Біле полум'я, 1952, 206).
^ Зорова труба (трубка) - оптичний прилад для розглядання віддалених об'єктів. Настя скеровує зорову трубку на фелюку і мало не скрикує: фелюка наблизилася і збільшилася втроє (Тулуб, Людолови, II, 1957, 22).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зоровий | зорова | зорове | зорові |
Родовий | зорового | зорової | зорового | зорових |
Давальний | зоровому | зоровій | зоровому | зоровим |
Знахідний | зоровий, зорового | зорову | зорове | зорові, зорових |
Орудний | зоровим | зоровою | зоровим | зоровими |
Місцевий | на/у зоровому, зоровім | на/у зоровій | на/у зоровому, зоровім | на/у зорових |