зрадливо
ЗРАДЛИВО. Присл. до зрадливий. Мессап, забігши збоку, Зрадливо, зо всього наскоку, Пустив в Енея камінець (Котл., І, 1952, 287); По лавах бійців Болотнікова немов іскрою пронеслася тривога: - Боярин Ляпунов з військом передався до царя Шуйського, зрадливо вдарив у крило Болотнікова!.. (Ле, Хмельницький, І, 1957, 80); У Пастушенка на виску зрадливо тремтіла синя жилка (Десняк, Десну.., 1949, 208).