зубр
ЗУБР, а, ч. 1. Великий дикий ссавець родини бичачих. Серед поляни зубр спинився волохатий (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 319); - Дика антилопа, полохлива лань довірливо пасеться в сусідстві з могутнім бізоном та зубром... (Гончар, Таврія, 1952, 134); * У порівн. - Ці єретики дикі й уперті, як зубри (Тулуб, Людолови, І, 1957, 23).
2. перен., розм. Про того, хто має великий досвід, знання в якійсь ділянці, відіграє керівну роль де-небудь. Є така частина критиків, яка з охотою повикидала б мої твори на смітник.. Це - переважно стара, професорська критика, літературні зубри і акули з заіржавілою зброєю (Вас., IV, 1960, 56); В кафе ніде було пройти.. За журналістами, комісіонерами та комерсантами прийшли сюди й самі зубри промисловості (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 51); Недаремно знайомі директори хитали головами: - У Ковалівку? Ну, брат, Тарасе, там і не такі зубри, як ти, ламали зуби (Збан., Малин. дзвін, 1958, 153); // Про того, хто вперто дотримується відсталих, реакційних поглядів, переконань тощо. - Було б непогано, коли б отакий зубр.. та переконався, перевиховався б на нашому будівництві й став нашим (Ле, Міжгір'я, 1953, 49).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | зубр | зубри |
Родовий | зубра | зубрів |
Давальний | зуброві, зубру | зубрам |
Знахідний | зубра | зубрів |
Орудний | зубром | зубрами |
Місцевий | на/у зубрі, зуброві | на/у зубрах |
Кличний | зубре | зубри |
зубрити
ЗУБРИТИ, зубрю, зубриш, недок., перех.і без додатка, розм. Повторюючи що-небудь багато разів, вивчати напам'ять, не вдумуючись у зміст.- Зубри не зубри - все одно не вивчиш! (Вас., II, 1959, 556); Мати сердиться, що він не скніє над підручниками, а як він може зубрити зараз, в такий вечір, коли співає все навкруги і він сам повен почуття нового, не знаного досі (Гончар, Тронка, 1963, 104).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зубрю | зубримо |
2 особа | зубриш | зубрите |
3 особа | зубрить | зубрять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зубритиму | зубритимемо |
2 особа | зубритимеш | зубритимете |
3 особа | зубритиме | зубритимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зубрив | зубрили |
Жіночий рід | зубрила | |
Середній рід | зубрило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зубрімо | |
2 особа | зубри | зубріть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | зубрячи | |
Минулий час | зубривши |