зігнутий
ЗІГНУТИЙ, рідко ЗОГНУТИЙ, ЗІГНЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до зігнути і зогнути. Візьмемо колбу,заткнуту корком, крізь який проходить скляна трубка, зігнута під прямим кутом (Фізика, II, 1957, 3); Голова його з золотаво-рудим, підстриженим під бокс волоссям весь час витягувалась вперед, а руки були зігнуті в ліктях (Гончар, III, 1959, 7); Не встиг Йон ззирнутися з своєю Маріцею, зігнутою над вечерею в печі.., як Прохіра скрикнула: «Валєв!» (Коцюб., І, 1955, 262); Зігнутий старістю був він, і знав у житті він багато (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 43).
2. у знач. прикм. Який має дугоподібну форму. Назва Кривий Ріг виникла у другій половині XIX століття, коли були виявлені родовища залізної руди, що на карті мали форму зігнутого кривого рога (Наука.., 6, 1963, 20).
3. у знач. прикм. Який зігнувся від чого-небудь. Виноград на зігнутих гілках Гостинно простягав свої солодкі грона (Рильський, III, 1961, 158); Ледве перевівши дух, він боязко присів, і його зігнена постать у сумній задумі схилилася біля стола (Досв., Вибр., 1959, 190).
@ Зігнутий (зогнутий, зігнений, зігнута і т. ін. ) в три погибелі (в три дуги, вдвоє і т. ін. ) - дуже низько нахилений (нахилена і т. ін.). Йому на думку спала зігнута в три погибелі постать Чижика (Мирний, І, 1949, 256); Зігнений вдвоє Кирило перелазив через квітники (Ірчан, II, 1958, 86).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зігнутий | зігнута | зігнуте | зігнуті |
Родовий | зігнутого | зігнутої | зігнутого | зігнутих |
Давальний | зігнутому | зігнутій | зігнутому | зігнутим |
Знахідний | зігнутий, зігнутого | зігнуту | зігнуте | зігнуті, зігнутих |
Орудний | зігнутим | зігнутою | зігнутим | зігнутими |
Місцевий | на/у зігнутому, зігнутім | на/у зігнутій | на/у зігнутому, зігнутім | на/у зігнутих |