калюжа
КАЛЮЖА, і, ж. Заглибина в грунті, наповнена водою або іншою рідиною. А сирота її в селі.. Лопуцьки їсть, ставочки гатить В калюжах з дітьми у яру (Шевч., II, 1953, 13); Ринок, при якому містився суд, - се була широка квадратова площа, з калюжею на середині (Фр., VII, 1951, 305); Величезна калюжа заросла травами, ліловими дзвониками і скидалась на озеро (Донч., VI, 1957, 266); // чого. Вода або інша рідина, налита у великій кількості на якій-небудь поверхні. - Упала я і далі нічого не пам'ятаю. Коли очунялась, аж уся в крові плаваю, - отака калюжа!.. (Мирний, III, 1954, 170).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | калюжа | калюжі |
Родовий | калюжі | калюж |
Давальний | калюжі | калюжам |
Знахідний | калюжу | калюжі |
Орудний | калюжею | калюжами |
Місцевий | на/у калюжі | на/у калюжах |
Кличний | калюже | калюжі |