карборунд
КАРБОРУНД, у, ч., спец. Дуже тверда кристалічна речовина, сполука вуглецю з кремнієм, що використовується для шліфування сталевих виробів, каміння й для виготовлення вогнетривких матеріалів. Чистий карборунд - безбарвна кристалічна речовина (питома вага 3,2), яка за міцністю наближається до алмазу (Заг. хімія, 1955, 443); Карборунд витримує надтвердий сплав (Донч., II, 1956, 177).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | карборунд | карборунди |
Родовий | карборунду | карборундів |
Давальний | карборундові, карборунду | карборундам |
Знахідний | карборунд | карборунди |
Орудний | карборундом | карборундами |
Місцевий | на/у карборунді | на/у карборундах |
Кличний | карборунде | карборунди |