каре
КАРЕ, невідм., с. Бойове шикування піхоти у формі чотирикутника; застосовувалося з XVIII ст. переважно для відбиття кавалерійських атак. Після того [присяги прапорові] полк знову вишикувався в каре, командир з комісаром стали поруч на поличку тачанки (Смолич, V, 1959, 652); Тричі налітали дроздовці на це маленьке каре, ..але щоразу на землю падала більшість вершників (Панч, II, 1956, 443); // Про те, що має форму чотирикутника. У центрі площі утворилося раптом невелике каре з червоних прапорів та трибуна з стола і двох скриньок для промовця (Козл., Ю. Крук, 1957, 527); Під останні такти музики вони [дівчата] утворюють каре (Мист., 4, 1960, 16).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | каре | каре |
Родовий | каре | каре |
Давальний | каре | каре |
Знахідний | каре | каре |
Орудний | каре | каре |
Місцевий | на/у каре | на/у каре |
Кличний | каре | каре |
карий
КАРИЙ, а, е. Темно-брунатний (про очі). Ой зоре! зоре! ..Чи очі карі тебе шукають На небі синім? Чи забувають? (Шевч., II, 1953, 20); Христя помилувалася його.. карими очицями, чорними бровенятами (Мирний, III, 1954, 150); В неї очі карі та глибокі, вся вона і ніжна, і струнка (Сос., I, 1957, 206); // Гнідий (про масть коней). Карий кінь нетерпляче перебирав ногами (Галан, Гори.., 1956, 9); // у знач. ім. карий, рого, ч. Кінь такої масті. [Незнайомий:] Подивися там, чи не намуляна шия у карого, бо чогось він увесь час мотав головою (Вас., III, 1960, 203).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | карий | кара | каре | карі |
Родовий | карого | карої | карого | карих |
Давальний | карому | карій | карому | карим |
Знахідний | карий, карого | кару | каре | карі, карих |
Орудний | карим | карою | карим | карими |
Місцевий | на/у карому, карім | на/у карій | на/у карому, карім | на/у карих |