квітковий
КВІТКОВИЙ, а, е. 1. Який має квітки як органи розмноження. Останній тип [маточкових рослин] звичайно називають покритонасінними (бо насіння утворюється в плоді), або квітковими (є квітка) (Практ. з систем, та морф. рослин, 1955, 59); Від вищих квіткових рослин.. вони [водорості] відрізняються простішою організацією й анатомічною будовою (Наука.., 1, 1960, 24).
2. у знач. ім. квіткові, вих, мн. Рослини, що розмножуються за допомогою квіток (у 1 знач.). Відомо, що квіткові - наймолодший клас рослин (Бджоли, 1955, 90).
КВІТКОВИЙ, а, е. Прикм. до квітка. Він подякував садівникові, що з радістю показав йому своє квіткове царство, і пішов поблукати садом (Сміл., Сад, 1952, 132); Квіткове стебло; // Зробл. із квіток. Квітучий газон є дуже ефектним квітковим оформленням (Озелен. колг. села, 1955,157); // Утворений намальованими, вишитими або вирізьбленими квітками. Квітковий орнамент українських килимів відзначається великою різноманітністю форм (Нар. тв. та етн.. З, 1962, 110); // Признач. для квітів і їх вирощування. До Софіїної кімнати занесла покоївка бузок, поставила в квіткову вазу (Шиян, Вибр., 1947, 131); Квіткова оранжерея; // Признач. для продажу квітів. Квіткова крамниця; Квітковий кіоск; // Вигот. із квітів (у 1 знач.). Квітковий одеколон.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | квітковий | квіткова | квіткове | квіткові |
Родовий | квіткового | квіткової | квіткового | квіткових |
Давальний | квітковому | квітковій | квітковому | квітковим |
Знахідний | квітковий, квіткового | квіткову | квіткове | квіткові, квіткових |
Орудний | квітковим | квітковою | квітковим | квітковими |
Місцевий | на/у квітковому, квітковім | на/у квітковій | на/у квітковому, квітковім | на/у квіткових |