кизил
КИЗИЛ, у, ч. 1. Чагарникова рослина або деревце з жовтими квітками та їстівними ягодами. Частіше траплялися гаї й кущі кизилу та тамариску (Тулуб, Людолови, І, 1957, 183); Зупиняємось біля дерева з червоними довгастими ягодами. - Це - кизил,- пояснює вчитель. - Хороше дерево! Як цвіте - бджоли мед беруть. Дозріють плоди - з них варення добряче, смачні кисіль, джем, сироп... Деревина теж цінна (Рад. Укр., 26.IX 1962, 2).
2. збірн. Кислі ягоди цієї рослини переважно темно-червоного кольору. Плоди кизилу довгасті, овальні.., здебільшого темно- і світло-червоного та жовтого кольору (Колг. Укр., 11, 1961, 34).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кизил | кизили |
Родовий | кизилу | кизилів |
Давальний | кизилові, кизилу | кизилам |
Знахідний | кизил | кизили |
Орудний | кизилом | кизилами |
Місцевий | на/у кизилі | на/у кизилах |
Кличний | кизиле | кизили |