код
КОД, у, ч. Система умовних знаків або сигналів для передавання відомостей. Кольорові прапорці квітчали щогли пароплава. За міжнародним кодом це означало «Хай живе Перше травня» (Трубл., Лахтак, 1953, 185); Команди [в електронних машинах].. записуються у вигляді умовного коду (Наука.., 7, 1956, 4); Телеграфний код; Телемеханічний код.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | код | коди |
Родовий | коду | кодів |
Давальний | кодові, коду | кодам |
Знахідний | код | коди |
Орудний | кодом | кодами |
Місцевий | на/у коді | на/у кодах |
Кличний | коде | коди |
кода
КОДА, и, ж. 1. Заключна частина музичного твору або його частини; закінчення. Своєю конструкцією увертюра до «Чорноморців» нагадує сонатне алегро з повільним вступом, жвавою головною партією, ліричною побічною й урочистою маршоподібною кодою (Укр. клас. опера, 1957, 170).
2. літ. Додатковий вірш, що перевищує встановлену нормами кількість рядків сонета (більше 14 рядків). рондо (більше 13) тощо.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кода | коди |
Родовий | коди | код |
Давальний | коді | кодам |
Знахідний | коду | коди |
Орудний | кодою | кодами |
Місцевий | на/у коді | на/у кодах |
Кличний | кодо | коди |