колосся
КОЛОССЯ, я, с. Збірн. до колос 1. Колосся вже обсмалилось, передиміло, і сніпки лиш чаділи, облиті водою... (Коцюб., І, 1955, 121); За рікою колосся достигає - хилиться на лану, а над ним підіймається сонце (Стельмах, І, 1962, 153); * У порівн. Тільки ясні, як колосся ячменю, вуса свідчили, що це Роман (Довж., І, 1958, 385).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | колосся | |
Родовий | колосся | |
Давальний | колоссю | |
Знахідний | колосся | |
Орудний | колоссям | |
Місцевий | на/у колоссі | |
Кличний | колосся |