колісний
КОЛІСНИЙ, а, е. 1. Прикм. до колесо 1. // Признач. для коліс. Сам до них не підходив, бо не в повному був фасоні: у чоботях, у брилі і руки в колісній мазі (Головко, II, 1957, 412).
2. Який пересувається за допомогою коліс (у 1 знач.); рухається на колесах. Для бригади Крутикова виділили два [трактори] - гусеничний і колісний (Зар., Світло, 1961, 57); За останні роки на нашому заводі зменшується також випуск причіпних колісних плугів (Наука.., 5, 1956, 10).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | колісний | колісна | колісне | колісні |
Родовий | колісного | колісної | колісного | колісних |
Давальний | колісному | колісній | колісному | колісним |
Знахідний | колісний, колісного | колісну | колісне | колісні, колісних |
Орудний | колісним | колісною | колісним | колісними |
Місцевий | на/у колісному, коліснім | на/у колісній | на/у колісному, коліснім | на/у колісних |