комісія
КОМІСІЯ, ї, ж. 1. Група осіб, якій доручено розв'язувати певні питання. Комісія розібрала діло вербівських селян і звеліла наділить їх кращою землею (Н.-Лев., II, 1956, 261); На третій рік - чуємо, якась комісія їде в село, пасовисько розмірювати (Фр., II, 1950, 48); Дорка пройшла комісію, котра визнала її здоровою (Ю. Янов., Мир, 1956, 72); Приймальна комісія; Виборча комісія.
2. Орган державного управління, який виконує певні функції. Державна планова комісія УРСР.
3. Доручення, пов'язане з купівлею (продажем), за виконання якого встановлюється певна винагорода.
Брати (взяти) на комісію - брати для (продажу) за певну винагороду. Книгарня бере книжки на комісію (Л. Укр., V, 1956, 100); Здавати (здати) на комісію - давати посередникові для продажу за певну винагороду.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | комісія | комісії |
Родовий | комісії | комісій |
Давальний | комісії | комісіям |
Знахідний | комісію | комісії |
Орудний | комісією | комісіями |
Місцевий | на/у комісії | на/у комісіях |
Кличний | комісіє | комісії |