контурний
КОНТУРНИЙ, а, е. Прикм. до контур 1. Який має вигляд контура. Контурний малюнок.
^ Контурна карта - географічна карта, на якій зроблено обрис суші та водойм без зазначення їх назв. Працюючи над контурними картами, учні набувають цінні трудові навички - наполегливість, акуратність у роботі (Укр. іст. ж., 1, 1960, 99); Контурна лінія - переривчаста, із крапок лінія. Він точно вловлював контурні лінії і тушував тіні так м'яко й рівно, ніби працював не олівцем, а тушшю і пензлем (Тулуб, В степу.., 1964, 420).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | контурний | контурна | контурне | контурні |
Родовий | контурного | контурної | контурного | контурних |
Давальний | контурному | контурній | контурному | контурним |
Знахідний | контурний, контурного | контурну | контурне | контурні, контурних |
Орудний | контурним | контурною | контурним | контурними |
Місцевий | на/у контурному, контурнім | на/у контурній | на/у контурному, контурнім | на/у контурних |