королівна
КОРОЛІВНА, и, ж. Дочка короля (у 1 знач.). Поміж лицарів блискучих, поміж дам препишно вбраних королівна йде поволі у буденних чорних шатах (Л. Укр., І, 1951, 436); Розсердився-розгнівався під кінець король і сказав королівні: - Доки це я буду приймати твоїх гостей, харчувати й частувати, ..доню моя мила? (Григ., Вибр., 1959, 445); * У порівн. Був Максим удовець, мав дві дочки. Одна - Катрею звали - вже дівчина доросла, а хороша та пишна, як королівна (Вовчок, І, 1955, 90).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | королівна | королівни |
Родовий | королівни | королівен |
Давальний | королівні | королівнам |
Знахідний | королівну | королівен |
Орудний | королівною | королівнами |
Місцевий | на/у королівні | на/у королівнах |
Кличний | королівно | королівни |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | Королівна | Королівни |
Родовий | Королівни | Королівен |
Давальний | Королівні | Королівнам |
Знахідний | Королівну | Королівен |
Орудний | Королівною | Королівнами |
Місцевий | на/у Королівні | на/у Королівнах |
Кличний | Королівно | Королівни |