кратер
КРАТЕР, а, ч., геол. Лійкуватий отвір на вершині вулканічної гори, через який під час виверження вулкана виливається лава, виходять гази, вилітають попіл, каміння тощо. З природних явищ особливо вражають уяву людини виверження вогняних мас з глибин Землі через кратери вулканів (Про вулкани.., 1955, 3); Краєвид не мав горизонтів, бо звідусюди .. обмежений був шпилястим обрієм кратера (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 342); * У порівн. Гул і дим, неначе з кратера вулкана, над висотою вирував... (Гонч., Вибр., 1959, 163); // Частина місячного ландшафту, що своєю формою нагадує кратер земного вулкана. Не все знають люди про гори й долини на Місяці, про кратери й цирки, якими вкрита його видима поверхня (Наука.., 2, 1959, 10).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кратер | кратери |
Родовий | кратера | кратерів |
Давальний | кратерові, кратеру | кратерам |
Знахідний | кратер | кратери |
Орудний | кратером | кратерами |
Місцевий | на/у кратері | на/у кратерах |
Кличний | кратере | кратери |