кронштейн
КРОНШТЕЙН, а, ч. 1. техн. Горизонтальна підпора для деталі, механізму, пристрою, прикріплена до вертикальної площини. До рами [автомобіля] прикріплені кронштейни для кріплення крил, підніжок, паливного бака, ресор та інших деталей (Підручник шофера.., 1960, 226).
2. архт. Скісна підпора (переважно кам'яна) балкона, карниза тощо; консоль. Дуже типовим [на Україні] було влаштування великих виносів даху, укріплюваних на кронштейнах (Дерев, зодч. Укр., 1949, 10); Я загримувався і чекав біля кронштейна на вихід (Смо-лич, Театр.., 1946, 101).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кронштейн | кронштейни |
Родовий | кронштейна | кронштейнів |
Давальний | кронштейнові, кронштейну | кронштейнам |
Знахідний | кронштейн | кронштейни |
Орудний | кронштейном | кронштейнами |
Місцевий | на/у кронштейні | на/у кронштейнах |
Кличний | кронштейне | кронштейни |