крутизна
КРУТИЗНА, и, ж. 1. Якість за знач. крутий 1. Крута гора забиває дух. Але розвідники наче й не відчувають тієї крутизни (Кучер, Голод, 1961, 129); Астрономи десятиліттями спостерігають і докладно вивчають місячні кратери - знають їх розміри й глибину, крутизну схилів та висоту валів (Знання.., 4, 1966, 10).
2. Те саме, що круча 1. Ще не здіймалися іти [Івась і Карпо], мов роздумували, як то по такій крутизні карабкатися (Мирний, І, 1954, 250); Сіно в горах добувається важко. В іншому місці косар на такій крутизні махає косою - аж душа холоне (Вол., Озеро.., 1959, 23); // Крутий узвіз. На крутизні коні, напружуючись, захропіли, і всім довелося встати (Гончар, І, 1954, 505).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | крутизна | крутизни |
Родовий | крутизни | крутизн |
Давальний | крутизні | крутизнам |
Знахідний | крутизну | крутизни |
Орудний | крутизною | крутизнами |
Місцевий | на/у крутизні | на/у крутизнах |
Кличний | крутизно | крутизни |