кумач
КУМАЧ, у, ч. Бавовняна тканина яскраво-червоного кольору. Продавщиця засміялась і розгорнула перед хлопцем червоний кумач (Донч., VI, 1957, 86); Ще задовго до приходу поїзда вся святково прикрашена кумачем привокзальна площа і всі прилеглі вулиці були переповнені (Баш, На землі.., 1957, 16); * Образно. За горою небо одягло кумач (Гонч., Вибр., 1959, 30); * У порівн. Вона довго переломлювала себе й нарешті вийшла, червона, як кумач (Ю. Янов., II, 1958, 70).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кумач | кумачі |
Родовий | кумачу | кумачів |
Давальний | кумачеві, кумачу | кумачам |
Знахідний | кумач | кумачі |
Орудний | кумачем | кумачами |
Місцевий | на/у кумачі, кумачу, кумачеві | на/у кумачах |
Кличний | кумачу | кумачі |