купецький
КУПЕЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до купець 1. Був товар усякий купецький, що і для панів, і їх жінок, було дечого і для простого народу (Кв.-Осн., II, 1956, 309); [Кукса:] Піди у млин, нехай Антон візьме коряк з якого там купецького лантуха (Кроп., І, 1958, 176); Сюди пристали і купецькі судна, з яких одно було під португальським прапором (Видатні вітч. географи.., 1954, 61); // Власт. побуту, звичаям купців. Купецьку фальш, що світ, мов змій. Здавила в золота окрут, Захланність і обман гидкий Забудь, забудь, забудь! (Фр., XIII, 1954, 123).
Купецький стан - стан, що складається з купців. Одважні борці. ., що винуватили мене в несталості та запобіганні, походжають собі дуже безпечно по рідній землі, як добре оплачені слуги уряду або як шановні достойники купецького стану (Л. Укр., IV, 1954, 133); На купецький лад - по-купепькому, як у купців.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | купецький | купецька | купецьке | купецькі |
Родовий | купецького | купецької | купецького | купецьких |
Давальний | купецькому | купецькій | купецькому | купецьким |
Знахідний | купецький, купецького | купецьку | купецьке | купецькі, купецьких |
Орудний | купецьким | купецькою | купецьким | купецькими |
Місцевий | на/у купецькому, купецькім | на/у купецькій | на/у купецькому, купецькім | на/у купецьких |