липнути
ЛИПНУТИ1, ну, неш, недок . 1. тільки 3 ос . Приклеюватися до кого-, чого-небудь. Сніг лип до полозків, до кінських копитів (Н.-Лев., III, 1956, 120); Пудами чіплялась за чоботи глина. Чіплялась за чоботи, липла, як сум, Як туга, якої нічим не віддерти... (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 62); // Бути липким. Ще пахло [в школі] тоді свіжою фарбою, і до чого не торкнись - все липне (Гончар, Тронка, 1963, 141).
2. розм. Обліплювати, обсідати кого-, що-небудь (про мух і т. ін.). Мухи липнуть до теплого.
3. до кого, перен . Горнутися, тулитися, відчуваючи симпатію до кого-небудь. Легковажні й легкодумні панни й дами так і липли й горнулись до його (Н.-Лев., V, 1966, 245); В школі стала [Ніна] вожатою, ..і піонери липли до неї, наче вона притягала їх, як магніт (Коп., Земля.., 1937, 6); * Образно. Сон так і липне до неї, огортає в свої звабливі обійми (Дім., Ідол, 1961, 17); // до чого. Настирливо прагнути чого-небудь; домагатися чогось. Чого ж тепер усі пани липнуть до сії грамоти? (Мирний, IV, 1955, 80);
4. Те саме, що злипатися 2. Липли очі і рука відмовляла йому (Фр., І, 1955, 188).
ЛИПНУТИ2, ну, неш, док., чим, на кого і без додатка, діал . Однокр. до липати. Дівчина липнула на його своїми очима, мов блискавкою (Н.-Лев., II, 1956, 309); - Де ти гроші подів, ледащо, кажи, де?.. - А він тільки липне очима та й мукне... (Коцюб., І, 1955, 304).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | липну | липнемо |
2 особа | липнеш | липнете |
3 особа | липне | липнуть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | липнутиму | липнутимемо |
2 особа | липнутимеш | липнутимете |
3 особа | липнутиме | липнутимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | лип | липли |
Жіночий рід | липла | |
Середній рід | липло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | липнімо | |
2 особа | липни | липніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | липнучи | |
Минулий час | липши |