литий
ЛИТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до лити 3. А в Римі свято. Велике свято! ..І з собором Іде сам кесар. Перед ним Із бронзи литую статую Самого кесаря несуть (Шевч., II, 1953, 271); Вдалині, на обрії, за смугою лісу, ніби з срібла литі, крейдяні гори (Головко, Літа.., 1956, 175); // Те саме, що пролитий. Ти, любий друже, заговориш.. про бога, та про море, Або про марне литу кров З людей великими катами (Шевч., II, 1953, 228).
2. у знач. прикм . Вигот. способом лиття (у 3 знач.); вилитий із розплавленої речовини. Тверді сплави поділяються на дві основні групи: литі тверді сплави і металокерамічні (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 48); На помості валялись здоровецькі купи срібних грошей, здорові шматки литого срібла та щирого золота (Н.-Лев., IV, 1956, 36); Важкою, литого скла, попільницею затопила Сахно Гальванеску в тім'я... (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 103); Сухо подзвонюють мідяним листом дуби, ..під ногами вислизають тугі, мов литі, жолуді (Кучер, Прощай.., 1957, 70); // перен., розм. Те саме, що налитий 2. Зерно лите, повне, як жолудь (Горл., II, 1959, 337).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | литий | лита | лите | литі |
Родовий | литого | литої | литого | литих |
Давальний | литому | литій | литому | литим |
Знахідний | литий, литого | литу | лите | литі, литих |
Орудний | литим | литою | литим | литими |
Місцевий | на/у литому, литім | на/у литій | на/у литому, литім | на/у литих |