личак
ЛИЧАК, а, ч . 1. Плетене з лика або іншого матеріалу селянське взуття, яке носили з онучами, прив'язуючи до ноги мотузками. І чоловіки й молодиці носили личаки, обгорнувши ноги білими онучками (Н.-Лев., II, 1956, 102); Саморобні постоли та ще личаки з липової кори були тут [на Гуцульщині] єдиним взуттям для бідноти (Козл., Сонце.., 1957, 8); Ходив [Митрофан], похмуро притупував чобітьми, поверх яких було натягнуто нові, з валу виплетені домашнього виробу личаки (Гончар, II, 1959, 135).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | личак | личаки |
Родовий | личака | личаків |
Давальний | личакові, личаку | личакам |
Знахідний | личак, личака | личаки, личаків |
Орудний | личаком | личаками |
Місцевий | на/у личаку | на/у личаках |
Кличний | личаку | личаки |