м'яч
М'ЯЧ, а, ч . Суцільна або порожня всередині куля з пружного матеріалу, що відскакує, вдаряючись об тверду поверхню. Гей, діти-мотилята! А годі вам цяцьками грать. М'яч бить, метелики ганять: Я байку розкажу - послухайте, хлоп'ята! (Бор., Тв., 1957, 129); Коли б воля - побіг би він тепер на улицю до хлопців у м'яча грати, свинку туряти! (Мирний, IV, 1955, 28); * У порівн. Глянеш: через поле Перекотиполе, Наче м'яч, плига. (Граб., І, 1959, 301).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | м'яч | м'ячі |
Родовий | м'яча | м'ячів |
Давальний | м'ячеві, м'ячу | м'ячам |
Знахідний | м'яч | м'ячі |
Орудний | м'ячем | м'ячами |
Місцевий | на/у м'ячі, м'ячу, м'ячеві | на/у м'ячах |
Кличний | м'ячу | м'ячі |