метал
МЕТАЛ, у, ч. Хімічно проста речовина або сплав, ознаками якої є висока міцність, ковкість, добра тепло- та електропровідність і особливий блиск. Дзвенів метал по кузнях (Коцюб., II, 1955, 125); Металом ясним з вагранки Форми повняться безупинно (Забашта, Нові береги, 1950, 53); Стоїть [Ліна] у дверях майстерні та безвідривно дивиться, як працює товариш Курінний, токар по металу (Гончар, Тронка, 1963, 179); Навіть у вік металу годі нам обійтися без деревини (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 102); * У порівн. Голос Щорса задзвенів, як метал, очі блиснули гнівом (Довж., І, 1958, 137); Парубочі обличчя вкрилися потом, вилискували на сонці темним металом (Тулуб, Людолови, І, 1957, 47); // Вироби з цієї речовини або сплаву (зброя, гроші і т. ін.). В гулі, в вихорі металу, що летить із тьми, броніровану навалу зупиняєм ми (Сос., II, 1958, 198); Є й такі, і раніше були, Що для себе шукали вигоди, Що тобі [містерові Стріту] за метал продали І країни свої і народи (Воскр., З перцем!, 1957, 264); // перен. Про звуки, що нагадують металічний дзвін. На його обличчі не поворухнулась жодна риска. Тільки очі стали вужчими й колючішими. І ще в голосі зазвучав метал (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 87).
^ Благородні метали - золото, срібло, платина; Кольорові метали - мідь, алюміній, магній, нікель, цинк, олово, свинець та їх сплави. За видобутком і переробкою кольорових металів.. республіка [Казахстан] займає провідне місце у Радянському Союзі (Ком. Укр., 9, 1965, 66); Крихкий метал див. крихкий; Чорні метали - чавун, сталь, залізо. За розмірами виробництва чорних металів СРСР займає тепер друге місце в світі (Наука.., 5, 1956, 4).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | метал | метали |
Родовий | металу | металів |
Давальний | металові, металу | металам |
Знахідний | метал | метали |
Орудний | металом | металами |
Місцевий | на/у металі | на/у металах |
Кличний | метале | метали |
метати
МЕТАТИ, метаю, метаєш і мечу, мечеш, недок., перех. 1. Те саме, що кидати 1. А Микита, той проноза, Ну ж метати риби з воза (Фр., XII, 1953, 12); Боролися [опришки], що аж кості тріщали;.. метали каміння. Марусяк і зупиняв їх., але вони на збитки кричали ще дужче (Хотк., II, 1966, 160); // Примушувати летіти з метою влучити в ціль або докинути якнайдалі. - Вітрило-вітре мій єдиний, Легкий, крилатий господине! Нащо на дужому крилі На вої любії мої, На князя, ладо моє миле, Ти ханові метаєш стріли? (Шевч., II, 1953, 336); Учились [бійці] вести рукопашні бої, Колоти багнетом, метати гранати (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 257); Угорка Кроші метала диск, за нею стежили всі глядачі (Собко, Стадіон, 1954, 12).
Метати собою, діал. - те саме, що метатися 1. Два дні суєтився вороний, то падав, то зривався і метав собою, як скажений, по загороді (Ков., Тв., 1958, 235).
^ Метати ікру - викидати ікру (про риб).
2. Розкидати у різних напрямках; піднімати в повітря, розносити. Страшенна завірюха Гула, усе метавши навкруги... (Граб., І, 1959, 123); Лютий вітер.. рвав листя і вихором метав угору (Кол., Терен.., 1959, 369); Скреготіли в темноті кайла, мечучи іскри, коли траплявся кам'янистий пласт (Гончар, III, 1959, 47); // Шарпаючи, сіпаючи, розхитувати, розгойдувати в різні боки (перев. про вітер). На слобідських вулицях темно. Чути лише плескіт дощу, дзюрчання струмків та глухий шум дерев, що їх безжально метає вітер, січе дощ (Шиян, Баланда, 1957, 61); Зустрічний вітер забивав віддих, вихрив і метав коси, рвав, крутив її [Ольжине] плаття, наче полотнище спущеного вітрила (Кол., Терен.., 1959, 134); * Образно. Він віддався на волю своїм думкам, котрі, як голодні звірі, метали його на всі боки (Мирний, І, 1954, 357).
@ Метати бісер (перед) свиньми див. бісер; Метати іскри див. іскра; Рвати й метати див. рвати.
3. рідко. Згрібаючи, складати (сіно, солому тощо). Челядь поскидала кептарики і запасочки.., на личку палає, очима грає, пашницю у перекоти мече (Черемш., Тв., 1960, 218).
4. також без додатка. Брати і висвічувати карти, кидаючи їх вправо і вліво. Хутко "спускає" [інтелігент] заразом дві карти замість однієї і метає далі (Мик., II, 1957, 480).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | метаю | метаємо |
2 особа | метаєш | метаєте |
3 особа | метає | метають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | метатиму | метатимемо |
2 особа | метатимеш | метатимете |
3 особа | метатиме | метатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | метав | метали |
Жіночий рід | метала | |
Середній рід | метало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | метаймо | |
2 особа | метай | метайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | метаючи | |
Минулий час | метавши |