мимовільно
МИМОВІЛЬНО. Присл. до мимовільний. Заслухавсь мимовільно Любих звуків так він пильно, Що й про смерть забув (Граб., І, 1959, 475); Що таке страх?.. Це те, що часом, мимовільно, обхоплює так само вищу істоту, як найменшу комашку (Коцюб., II, 1955, 427); Ми руки мимовільно простягли Під чисту, свіжу, молоду вологу... (Рильський, II, 1960, 293); Звичайно у ранньому віці вправи на дотик відбуваються мимовільно - багаторазовим доторкуванням до іграшок та інших предметів (Шк. гігієна, 1954, 61).