мовний
МОВНИЙ, а, е. 1. Прикм. до мова 2. Стирання національних відмінностей, особливо мовних відмінностей, - значно триваліший процес, ніж стирання класових граней (Програма КПРС, 1961, 99); Мовні елементи народнопоетичної творчості були, є і будуть животворним ферментом літератури (Рильський, III, 1955, 73); Певні мовні особливості часто бувають властиві одному або кільком населеним пунктам, створюючи собою окреме, місцеве явище в загальній системі мови народу (Нариси з діалектології.., 1955, 3).
2. діал. Балакучий. Товариш мовний в дорозі стоїть за віз смаровний [змазаний] (Номис, 1864, № 11383).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | мовний | мовна | мовне | мовні |
Родовий | мовного | мовної | мовного | мовних |
Давальний | мовному | мовній | мовному | мовним |
Знахідний | мовний, мовного | мовну | мовне | мовні, мовних |
Орудний | мовним | мовною | мовним | мовними |
Місцевий | на/у мовному, мовнім | на/у мовній | на/у мовному, мовнім | на/у мовних |